ПЛАН-ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ КУРСІВ 2021-2022 Н.Р
"Учитель як фахівець, живе доти, поки вчиться" К.Д.Ушинський
Організація самоосвітньої діяльності педагогічних працівників – один із напрямків у системі навчання дорослих
Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди ставило і буде ставити перед вчителем високі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж інші. Тому самоосвіта є головним завданням кожного вчителя.
Самоосвіта- це розвивальна і творча діяльність педагога, яка розглядається як сукупність складових:
· Самооцінка (вміння оцінювати свої можливості);
· Самооблік (вміння брати до уваги наявність своїх якостей );
· Самовизначення (вміння обрати своє місце у житті, суспільстві);
· Самоорганізація (планувати, організовувати власну діяльність);
· Самореалізація (реалізація своїх можливостей);
· Самокритичність (вміння критично оцінювати переваги і недоліки власної роботи);
· Саморозвиток (результат самоосвіти).
Умови формування та розвитку потреби в саморозвитку та в самоосвіті педагогів:
- розширення обсягу пізнавальної інформації та джерел, способів її отримання, збагачення програмового матеріалу новітніми фактами та висновками, використання у викладанні різних засобів навчання, використання додаткової літератури,залучення позапрограмних джерел інформації;
- перехід від репродуктивної до творчої діяльності: дії за зразком, звичайний переказ матеріалу, самостійне доведення, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, самостійне творче застосування отриманих знань, розв’язання нестандартних завдань;
- урахування пізнавальних можливостей учнів: диференційований підхід до учнів, урахування їхніх об’єктивних пізнавальних можливостей, урахування суб’єктивних уявлень школярів про свої можливості;
- усвідомлення особистої та суспільної значущості самоосвіти та саморозвитку: розкриття значущості загальної середньої освіти; демонстрація значущості системи знань, розуміння значущості кожного окремого завдання, заняття.
В основу організації самоосвіти педагога покладені такі принципи:
· системність та послідовність самоосвіти;
· зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
· взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній праці вчителя;
· комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних
проблем;
· відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки пе6дагога, його інтересом та нахилам.
Самоосвіта педагога здійснюється за наявності таких ознак:
1. Самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань, або засвоєння вже відомої наукової інформації, а має за мету придбання нових наукових і методичних знань, практичних навичок.
2. Самоосвіта повинна бути неперервною, поповнення і оновлення пових знань, має здійснюватись на підставі попередньої професійної підготовки педагога. Систематичність і безперервність цієї діяльності регулюються планами та програмами самоосвіти.
3. Самоосвіта має сприяти оволодінню педагогом засобами застосування професійних знань у його практичній діяльності.
Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.Таким чином, творчо працюючий вчитель сам собі створює особистий імідж.
Імідж, який сприймається – це той образ, який бачать інші.
Мотиви для формування безперервної освіти педагогів:
- прагнення до постійного самовдосконалення;
- прагнення до самовираження;
- прагнення до самореалізації та самоствердження особистості;
- професійне зростання;
- розширення кругозору;
- підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
- наявність пізнавальної зацікавленості;
- створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;
- підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
- отримання нагород;
- підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях підпорядкування.
Форми представлення результату самоосвіти:
- традиційні (доповідь; виступи на семінарі; на педагогічній раді; на засіданні ШМО; розробки пакету поурочного планування з теми чи групи тем; комплекс дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних, контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів; розробка олімпіад них завдань для підготовки учнів; база даних питань і задач з предмета тощо);
- інноваційні ( проект; розробка електронних уроків. Авторських посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web- сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо);
- науково- методичні (методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка;методичний чи діагностичний кейс; сторення термінологічного словника; творчий звіт тощо).
2020-2021 н.р.
Вебінари та курси у програмі eTwinning
2019-2020 н.р.
Вебінари та курси у програмі eTwinning
2018-2019 н.р.
Учитель-це вдумливий дослідник
"Педагогічна теорія повинна бути чуйним компасом, що вказує, куди і як вести дитину, світлом, що осяює практику"
В. Сухомлинський
В. Сухомлинський
Давня мудрість говорить: "Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед і не зупинятися, адосягнувши вершини, підійматися вище". У цьому й полягає основна місія сучасного учителя. На мою думку, найважливіша риса сучасного вчителя - уміння й бажання вчитись, не зупинятись на досягнутому, завжди шукати новизну. Адже людина, яка цікавиться всім, що її оточує, не подаватиме «суху теорію», а зробить кожний урок цікавим і пізнавальним. І це, мабуть, єдине, чим можна завоювати повагу та прихильність учнів та досягти головної мети своєї роботи – навчити.
Самим важливим явищем в школі, самим повчальним предметом, самим живим прикладом для учня являється сам вчитель.
Він — втілення самого методу навчання,
саме відображення принципу виховання.
А Ф. Дістервег
Одна з головних вимог сучасності до викладача, вчителя – постійно вчитися і розвиватися. Тримати руку на пульсі передових педагогічних досліджень, наукових розробках, методиках. Застосовувати сучасні технічні досягнення, легкість поводження з якими слугує хорошим прикладом для наслідування та адаптації молоді в світі новітніх технологій.
Самоорганізація та амбіційність підкорюють вершини багатьох професій. Вчительська діяльність не являється виключенням. Деякі з таких вершин - це звання директора навчального закладу, завуча, методиста. Досвід викладання та вік кандидата відходять на друге місце, пропускаючи в перед лідерські якості – енергійність та амбіційність, менеджерські вміння - далекоглядність та компетентність. Ефективне управління, злагоджена та результативна робота колективу, відмінні показники учнівської успішності далеко не всі завдання з котрими може справитися компетентний, амбіційний спеціаліст – молодий вчитель.
Робоче місце та умови роботи мають колосальний вплив на ментальне та фізичне здоров´я людини. І в цьому відношенню вчителю можна лише позаздрити, адже його оточує постійна молодість та гра, цікавість та бадьорість. Життєва радість дітей може передаватись вчителю котрого вони поважають і цінують як наставника.
Вчителем можна стати, але не завжди остатись. Природне почуття такту, психологічна стійкість та самоконтроль - являються основними якостями викладача на шляху до успішних результатів. Декому ці характеристики дані від природи, декому ні. Тоді стає в пригоді вміння бути прикладом для наслідування – чи не головний критерій успіху в навчанні, в наслідуванні. І цей навик можна опанувати, роблячи акцент на свою індивідуальність та харизму.
Вчені прийшли до висновку, що все життя людини, вся її поведінка і навіть старіння визначається інтелектом, а якщо конкретніше, то центральною нервовою системою. Чим більш розвинений мозок людини, чим злагодженіше протікають внутрішні процеси організму, тим довше зберігається гармонія, закладена самою природою в існування людини. Так що активність, життєва сила організму, радість від життя притаманна людям з високим рівнем розумового розвитку, чому і сприяє робота вчителя.
Якості педагога – майстра:
“Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється… Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською”;
” … практична педагогіка – це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва…
Немає коментарів:
Дописати коментар